Час купувати свою мрію

Українське суспільство увійшло до стадії високої турбулентності: економічні перспективи незрозумілі, майбутнє видається туманним, девальвація гривні лякає незрозумілими наслідками. Вкрай складно будувати прогнози щодо розвитку бізнесу, але тут є винятки — нерухомість. За різними оцінками зараз ідеальний момент для інвестицій у квадратні метри. Незабаром перебудова ринку відповідно до ситуації призведе до підвищення розцінок щонайменше на 20% від довоєнної вартості. Давайте розберемося, що відбувається зараз і які тенденції чекають на нас у недалекому майбутньому.

Знецінення національної валюти

Девальвація гривні в першу чергу негативно вплине на вже здані будинки і призведе до втрати прибутковості будівельних компаній, а це, як наслідок, веде до зменшення власних коштів для добудови об'єктів, що знаходяться в процесі будівництва. Тобто для накопичення грошового фонду, від якого можна стартувати та рухатися далі, необхідно продати вже існуючу готову нерухомість. Тут вже не стоїть питання про прибутковість — на даний момент адаптація під ринок змушує забудовників знижувати ціни до собівартості та нижче, щоб мати кошти для добудови інших об'єктів.

Якщо говорити про девальвацію гривні у більш довгостроковій перспективі після закінчення бойових дій (гривня не буде нижчою за 35 — це думка фінансових аналітиків та фондових ринків), тоді стабільність призведе до збільшення попиту та зростання вартості квадратних метрів.

Матеріали

Про подорожчання матеріалів зараз говорять усі, бо абсолютно кожна сфера української економіки так чи інакше пов'язана з імпортом. У будівельному бізнесі ця проблема набуває все більш вражаючих масштабів, оскільки поняття внутрішнього виробництва є досить відносним — основна частка ресурсів імпортується. Розглянемо на прикладі газобетону: вся хімія для інертних матеріалів купується виключно за кордоном, як і обладнання виробничої лінії. Тобто, всі українські виробники будівельних матеріалів різною мірою залежать від імпорту більш ніж на 50%.

Логістика

Наступна складова подорожчання нерухомості — це логістика. Раніше функціонуючі ланцюжки вибудовувалися роками і зруйнувалися в один момент. У повному обсязі не доступний жоден вид постачання: морські та авіаперевезення абсолютно паралізовані, автомобільний та залізничний транспорт не в змозі забезпечити необхідні обсяги. У результаті ми маємо обнулення чи крайній дефіцит логістики та нестабільну вартість, оскільки немає гарантій термінів та безпеки вантажу. Більшість підприємців втратила свої канали постачання і в нішу, що звільнилася, заходять найпідприємливіші, з доступом до ресурсів на створення нових логістичних ланцюжків. В результаті це веде до появи великих монополістів, які формуватимуть ринок під себе та підвищуватимуть вартість товарів та послуг.

Нормативи

Не варто забувати і про запровадження нових стандартів будівництва, пов'язаних із безпекою, а саме з інженерно-технічними заходами цивільного захисту. Сюди відносяться:

• бомбосховища;
  
• резерви питної та технічної води у багатоквартирних будинках;
  
• забезпечення доступу особам з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.
  
  

З точки зору конструювання, це спричинить збільшення вартості квадратного метра, але зростання відрізнятиметься у забудовників залежно від початкових проектних особливостей. Наприклад, новобудови з відкритими паркувальними майданчиками будуть змушені будувати та облаштовувати укриття, тоді як в ПРОСТРАНСТВО початково передбачені підземні паркінги та резервуари води, тобто незначне подорожчання буде помітним лише в комплексі з іншими факторами зростання.

Дефіцит робочої сили

На даний момент кадровий дефіцит існує з таких причин:

• ринок нерухомості був паралізований деякий час (різний у всіх будівельних компаній), що спричинило перекваліфікацію багатьох співробітників;
  
• у будівництві здебільшого задіяні чоловіки, багато з яких зараз служать у ЗСУ чи в теробороні.
  
  

У довгостроковій перспективі, після закінчення військового стану, очікується великий відтік трудового ресурсу до країн Європейського Союзу, що знову ж таки спричинить зміни в ціноутворенні за рахунок зростання заробітної плати до конкурентоспроможного рівня. Очікується, що близько 5-6 мільйонів висококваліфікованих робітників емігрують до країн із більш стабільною економічною ситуацією. Це відбудеться одночасно з релокацією підприємств, відкриттям нових компаній та надходженням іноземних інвестицій в українські проекти, що призведе до кадрового голоду практично у всіх регіонах країни.